« Історія картингу   |   У владі швидкості »

У історії картингу відомі випадки використання карта як гоночного для рекорду автомобіля. Володіючи малим опором руху, карт може застосовуватися також для побітія рекордів швидкості в класі малих кубатур, де швидкості не такі великі, щоб аеродинамічний опір грав вирішальну роль.
Учень учасника перших чемпіонатів СРСР по картингу харків′янина В. Енина Борис Корсунській в жовтні 1977 року на карті встановив рекорд швидкості СРСР для автомобілів з поршневими двигунами робочим об’ємом менше 250 см3. Стартуючи з місця на дистанції 500 м, він показав середню швидкість 90 км/ч на Чугуївській трасі.
Австрієць Георг Плетцер здійснив цікавий експеримент, використавши карт для практичного випробування побудованого їм же ракетного двигуна. Для прямолінійності ходу він встановив два ідентичні двигуни з боків, а ззаду між двигунами помістив гальмівний парашут, який, проте, згорів в полум’ї двигунів в першому ж заїзді. Випробувачеві пощастило звільнитися лише сильним переляком. Журналістам він заявив, що подібні досліди заповнюють його життя сенсом.
У іншому експерименті з допомогою карта німецький фізик і енергетик Лайнг довів, наскільки компактним і надійним може бути паросилова установка, в якій відбувається круговорот пари і рідини. У гарячій зоні рідина перетворюється на пару, що приводить в рух поршень. У холодній зоні пара конденсується. Потім цикл повторюється.
Продовжуючи славні традиції харків′ян і бажаючи виявити нові можливості карта, в 1974 році Юрій Стебченко побудував і експонував електрокарт “ХАДІ”. У 1981 році вперше в СРСР на змаганнях в місті Курську на приз газети “Піонерська правда” за ініціативою А.С. черкаського і кореспондента газети “Піонерська правда” А.В. Лельевра були проведені показові заїзди на дев′яти електрокартах довільної конструкції. На жаль, цей досвід не знаходить поки розповсюдження. Розвиток картов з електричним двигуном стримує та ж причина, що і електромобілів, - недосконалі джерела струму, акумулятори.


Tags: , , ,

Історія


Схожі записи