« Історія картингу Чоловічий клуб   |   Історія картингу »

Іншим вогнищем зародження виявився Харківський палац піонерів, де з кінця 1960 року успішно діяла картингова секція під керівництвом Віталія Еніна і Едуарда Костенко.
У грудні 1960 року картинг офіційно був визнаний, коли Федерація автомобільного спорту (ФАС) СРСР затвердила Правила проведення змагань, а також класифікацію і технічні вимоги до карт.
У 1961-1963 роках картинг остаточно стає на ноги в Москві, Курську, Харкові і Одесі, Латвійській і Естонській РСР. У Латвійській РСР з 1961 року почав накопичуватися досвід проведення картингових змагань, які проходили на велотреках і бігових доріжках стадіонів.
Курські спортсмени з’явилися піонерами також і в зимовому картингу, який почав швидко розповсюджуватися після гонок, що відбулися в грудні 1963 року в Курську. Перший всесоюзний зимовий картинг був проведений на льодовій доріжці Ленінградського мототрека за участю представників 9 міст.
Історія - Картинг Історія mobilfart.com.ua Перше місце зайняла команда міста Таліну у складі Юка Рейнтама і Велло Валінга, на другому місці були москвичі, на третьому - рижани.
Вперше радянські картингісти вийшли на міжнародну арену в 1964 році, взявши участь в розиграші “Кришталевого кубка”, установленого Угорським автоклубом для нагородження кращого гонщика соціалістичних країн в класі 125 см3. Змагання складалися з трьох етапів, що проходили в Берліні, Будапешті і Варшаві. Перше командне місце зайняла збірна ГДР.
У жовтні 1965 року радянська команда виїжджала до Болонью і флоренції на матчеві зустрічі з італійськими картингістами в класі 125 см3 з коробкою передач. У свою чергу, в липні 1966 року італійська команда приїжджала на гонки до Москви, Ленінграда і Риги.
У 1966 році були установлені особисто-командні багатоетапні змагання на Кубок дружби соціалістичних країн, в яких радянські картингісти незмінно брали участь і завжди займали лідируючі позиції.
Знайшлися інтузіасти і в Белоруси. Відомими і сильними гонщиками були: